Найбільш ефективним лікуванням панічних атак визнана когнітивно-поведінкова психотерапія (КПТ), методи якої спрямовані на роботу з різними формами тривожно-фобічних розладів. Панічні атаки досить поширені (близько 8% населення страждають на панічні атаки), і люди, зіткнувшись з цією проблемою, часто звертаються по допомогу до терапевта, кардіолога чи невропатолога, які не можуть їм допомогти. Саме тому з ПА потрібно звертатися до психолога/психотерапевта.
Панічні атаки (ПА) – це тривожно-фобічні неврози, які відрізняються від інших неврозів тим, що їхні напади проявляються не лише психологічними симптомами, а й тілесними вегетативними. Такі неврози є соматизованими і належать до психосоматики. ПА відбуваються мимоволі й епізоди їхнього прояву непередбачувані, вони ніяк не пов’язані із загрозою життю, нервовим напруженням та іншими реальними небезпеками.
До 1980 року панічні атаки називали “емоційно-вегетативним кризом”, і їх розглядали в рамках неврологічних захворювань “вегетосудинної дистонії” (ВСД) і нейроциркулярної дистонії (НЦД). Емоційно-вегетативний криз мали лікувати лікарі-психотерапевти, оскільки він належав до симптомів ВСД, але це не давало жодних позитивних результатів, а методи їхнього лікування виявилися абсолютно незастосовними. І 1980 року цей невроз уперше назвали терміном Панічні атаки, що швидко прижилося у світовій практиці, адже назва говорила сама за себе. Його лікуванням зайнялися психологи, що стало приносити відчутні полегшення страждаючим і показало велику ефективність.
Проблеми, що виникають під час панічних атак
Напад ПА справді нагадує несподівану атаку: паніка лавиноподібно накриває людину за лічені секунди та досягає свого піку за 5 хвилин, після цього напад слабшає та поступово стихає. Такий тілесний та емоційний дискомфорт може тривати від 10 до 60 хвилин (у середньому 20 хвилин). Люди, які страждають на ПА, періодично відчувають жахливі нервові та фізичні страждання, які значно знижують якість життя.
Інтенсивність нападів тривоги також буває різною, це може бути як внутрішнє тремтяче напруження, так і яскраво виражений стан жаху. Людина, яка відчуває подібні напади, починає думати, що тяжко хвора і сильно цього лякається.
Поява стійких дискомфортних відчуттів – це те, що відбувається з людиною після атаки. Після нападу ПА в людини з’являється багато стійких дискомфортних відчуттів: настає спустошення, млявість і розбитість, людина починає замикатися в собі, звужується коло її інтересів, погіршується фізичний стан і з’являється прагнення до усамітнення, що призводить до замкнутості.
Панічні атаки відбуваються мимоволі й епізоди їхнього прояву непередбачувані. Вони не пов’язані із загрозою життю, нервовим напруженням або з проявом будь-яких інших небезпек.
Існує ще одна серйозна проблема – це виникнення вторинного переляку, який перетворює паніку на замкнене порочне коло. Це пояснюється так: під час ПА на тлі сильної тривоги з’являється вкрай важке переживання “вегетативних” фізичних страждань. Найпоширенішим варіантом вегетативної дисфункції є прискорене серцебиття. З одного боку, паніка за стану, коли серце буквально “вистрибує” з грудей, цілком зрозуміла, але, з іншого боку, ця паніка переростає в постійне сильне почуття тривоги за своє життя: “А що, якщо серце зупиниться, а якщо інфаркт?”.
Вторинний переляк також посилюється гіпервентиляцією – коли під час нападу людині здається, що вона зараз задихнеться і помре. Їй важко дихати, вона не може зітхнути до кінця і їй буквально “не вистачає” повітря. Людина намагається вдихнути якомога більше повітря і тому дихає часто і поверхнево, при цьому роблячи помилку. Дрібними частими вдихами організм хоч і насичується киснем, але належна концентрація вуглекислого газу в крові не відновлюється, що, своєю чергою, подразнює головний мозок. Виникає замкнене коло тривоги – нестача повітря провокує страх задухи, людина починає часто дихати, що дратує її головний мозок, що ще більше спричиняє тривогу і тим самим викликає вегетативні симптоми.
Постановка неправильного діагнозу – дуже часто люди плутають напад ПА з гіпертонією, важким захворюванням серця або з проблемами травлення. Вони звертаються до лікарів з приводу підвищеного тиску, прискореного серцебиття, що супроводжується болем у грудній клітці, розладу шлунка тощо. (усі ці симптоми яскраво проявляються під час нападу ПА). Лікування у невропатолога, кардіолога, ендокринолога, гастроентеролога або терапевта не приносить жодного результату. Крім того, у людини після численних відвідувань лікарів і тривалого лікування виникає впевненість, що її захворювання складне, що не піддається лікуванню. Усе це призводить до появи іпохондрії, депресії, страху смерті, зневіри та інших негативних переживань, що тільки погіршує загальний стан хворого.
За показниками тиску можна визначити: у людини панічна атака чи гіпертонія. Особливість “емоційного” кризу – під час ПА піднімається тільки систолічний “верхній” тиск, а діастолічний “нижній” практично не змінюється. Інакше кажучи, у фізично здорової людини в момент паніки “верхній” тиск може зрости до 180 мм рт. ст., а ось “нижній” підніметься лише злегка. Тому потрібно чітко розуміти, що при різкому підвищенні тільки “верхнього” тиску відбувається ПА, а не напад гіпертонії, і саме тому лікування повинно проводитися не в кардіолога і невропатолога, а в психолога/психотерапевта.
Симптоматика ПА
Панічні атаки можна впізнати за певними ознаками, які вкрай виражені та в сукупності дають інтенсивний страх і відчутний дискомфорт. Такі клінічні прояви можуть поєднуватися (щонайменше 4 з нижче перелічених) у різних комбінаціях.
1. “Вегетативні” фізичні симптоми ПА:
Посилене і прискорене серцебиття; Пітливість; Припливи жару або холоду;
Запаморочення; Відчуття ознобу; Тремор (тремтіння); Сухість у роті (не пов’язана з прийомом будь-яких ліків або спрагою); Утруднення дихання; Сильне відчуття задухи (клубок у горлі); Біль або стиснення в ділянці грудей; Печіння в шлунку або нудота.
2. Психічні симптоми ПА:
Дереалізація (відчуття нереальності предметів); Деперсоналізація (начебто власне “Я” відокремилося і перебуває в іншому місці); Страх втратити контроль і збожеволіти; Страх смерті.
3. Додаткові загальні симптоми ПА:
Порушення слуху, нюху або зору; Короткочасна втрата свідомості; Порушення мови; Судомні напади; Оніміння кінцівок; Відчуття поколювання.
Деякі симптоми можуть проявлятися суто індивідуально, наприклад, підвищення температури, прискорене сечовипускання, розлад випорожнення та інші.
Як лікуються панічні атаки?
Відчути паніку може будь-яка людина за певних обставин. Під час нападу паніки у неї викидається в нервові закінчення адреналін і це фізіологічно нормальна реакція організму на страх. Однак, якщо подібне відбувається періодично і це ніяк не пов’язано з депресивними явищами або нервовим стресом, то це вже вважається невротичним розладом. Тоді на допомогу має прийти психолог, оскільки панічні атаки – це результат тривалого емоційного переживання і стресу, пов’язаного з невирішеними особистими проблемами. Найефективнішим лікуванням панічних атак науково доведена і визнана когнітивно-поведінкова психотерапія (КПТ).
Основне лікування панічних атак – це подолання панічного страху. Методи психотерапії спрямовані на те, щоб у людини, яка страждає на ПА, з’явилася чітка свідомість реальності того, що відбувається, скоригувалася модель її мислення і змінилася її поведінка, яка запускає напади паніки. Головне в методиці психотерапії – це щоб людина зрозуміла, що під час кризу немає нічого смертельно страшного і катастрофічного. У результаті лікування у людини виробиться і зафіксується нова позитивна життєствердна модель поведінки, страх смерті втратить свою значущість, напади атаки будуть менш лякаючими і врешті-решт зникнуть зовсім.
